КНЕУ - 28-30 травня 2018 р. у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбувся семінар для викладачів у межах проекту ErasmusPlus «Удосконалення практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання» (2016-2018)

Факультет управлiння персоналом, соціології та психології

28-30 травня 2018 р. у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбувся семінар для викладачів у межах проекту ErasmusPlus «Удосконалення практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання» (2016-2018)05 Червня 2018р.

       

28-30 травня 2018 р. у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбувся семінар для викладачів у межах проекту Erasmus+«Удосконалення практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання» (2016-2018) (ITE-VET) № 574124-EPP-1-2016-1-DE-EPPKA2-CBHE-JP

 

Координатор проекту Томас Дайсінгер (Університет Констанц, Німеччина) акцентував увагу учасників на важливих для модернізації української системи професійної освіти питаннях з урахуванням європейського досвіду. Професор Дайсінгер розповів про підготовку викладачів для закладів професійної освіти і навчання в Німеччині, особливості використання дуальної системи навчання, підготовки фахівців для навчання осіб з особливими потребами.

 

Професор Беттіна Сіке (Німеччина) акцентувала увагу учасників на питаннях удосконалення фахового догляду за людиною у складних життєвих ситуаціях, що набувають в сучасному німецькому суспільстві особливої ваги. У професійній освіті Німеччини за останні двадцять років сформовано новий напрям наукового знання – «наука про догляд». З огляду на це, підвищилися вимоги до професійної підготовки різних фахівців з догляду та опіки, зокрема, особлива увага приділяється формуванню психолого-педагогічних, медичних, соціальних умінь і навичок. Підготовкою таких фахівців опікуються громади різних німецьких земель з урахуванням своїх потреб і запитів. Особлива увага у процесі підготовки фахівців з догляду приділяється формуванню міжпрофесійної компетентності, вмінню не лише злагоджено працювати в команді, але й ефективно співпрацювати з іншими групами фахівців.

 

Професор Тобіас Карнер приділив увагу проблемі «гетерогенності» учнів з погляду різного сприйняття ними світу й самих себе. Проблема досліджувалася у контексті «навчальної самоконцепції», зв’язку таких психолого-педагогічних феноменів як самооцінка учня, його стресостійкість і успішність. Особливу увагу було зосереджено на характеристиці так званої «шкільної самоконцепції здібностей», що пояснювалася через механізми визначення рівня домагань особистості та формування її «Я-концепції».

 

Професор Річард Фортмюллер (Інститут економіки та бізнесу, Відень, Австрія) ознайомив учасників семінару з теоретичними та емпіричними аспектами проблеми «навчального трансферу» – передачі знань у професійній освіті (підвищенні кваліфікації). Ним було представлено низку популярних у Австрії навчальних теорій. Відповідно до «теорії ідентичних результатів» (біхевіоризм) позитивний навчальний ефект виникає у процесі формування зв’язків «привабливість → реакція». По суті, в класичній біхевіористичній формулі «S (стимул) → R (реакція)» «стимул» представлено як «привабливість». Тобто, позитивний трансфер виникає, якщо в навчальних ситуаціях застосовуються однакові позитивні збудники (стимули). Обґрунтовано також когнітивну навчальну теорію «трансфер і принципи», що вважається оптимістичнішою. Позитивний трансфер виникає за умови роз’яснення структури проблеми та застосування відповідних правил. Теорія «ситуативного процесу пізнання» (радикальний конструктивізм) подається через аналіз контексту навчальної ситуації і вибір найбільш раціональних шляхів вирішення задачі. Позитивний трансфер досягається у випадку схожості навчальних ситуацій. Сутність когнітивної теорії «трансферу навичок» пояснюється як повторюваність завдань і способів їх вирішення. Позитивний трансфер наступає за умови дотримання визначеного порядку дій упродовж розв’язання низки типових завдань.

 

Розглянуто найбільш ефективні способи активізації мнемонічної функції (перечитування спеціальної літератури, постановка оригінальних завдань, що потребують залучення довідникових джерел). Представлено також результати емпіричного дослідження підвищення фахової компетентності з бухгалтерського обліку у процесі підвищення кваліфікації. Зокрема, було показано взаємозв’язок між попередніми знаннями й успішністю, короткочасною та довгочасною передачею професійних знань, самооцінкою та результатами тесту з навчального трансферу, які виконують усі слухачі курсів (семінарів) з підвищення кваліфікації.

 

#Еразмус#Erasmus#ITEVET#КНЕУ#ФУПСтаП