10-12 жовтня 2017 року у Львівському національному університеті імені Івана Франка відбувся семінар для викладачів в рамках проекту Erasmus+ «Удосконалення практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання (ITE-VET)» №574124-EPP-1-2016-1-DE-EPPKA2-CBHE-JP.

У семінарі взяли участь представники консорціуму у складі:

·     Університету Констанц (Німеччина);

·     Віденського університету економіки і бізнесу (Австрія);

·     Університету Валенсії (Іспанія);

·     Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (Україна);

·     Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Україна); 

·     Львівського національного університету імені Івана Франка (Україна); 

·     Інституту професійно-технічної освіти НАПНУ (Україна).

Від Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана у семінарі взяли участь професор кафедри педагогіки та психології Сгадова Валентина Василівна, доценти Корват Лариса Володимирівна, Матвієнко Юлія Олексіївна, Янчарська Лариса Володимирівна та старший викладач Богорад Марина Анатоліївна.

Координатор проекту, професор Університету Констанц Томас Дайсінгер відкрив роботу семінару, окресливши його цілі та план роботи, і зробив доповідь на тему «Підготовка викладачів професійної освіти в Німеччині», в якій  охарактеризував німецьку освіту та систему підготовки викладачів для професійної освіти.

Професор Т. Дайсінгер акцентував увагу на особливостях поширеної у Німеччині дуальної системи. Ключовим завданням цієї системи є підготовка затребуваних у країні фахівців. Т. Дайсінгер відмітив, що спектр послуг у сфері професійної освіти Німеччини є широким і гетерогенним та охоплює п’ять типів професійних шкіл, які функціонують відповідно до законодавства і враховують регіональні потреби.

Продовжуючи характеристику професійної освіти в Німеччині, з доповіддю «Методика викладання в економічній освіті та її практична зорієнтованість» виступила представниця Університету Констанц Віра Браун. Нею було окреслено значущість фахової дидактики як складника професійної підготовки викладачів. У доповіді було сфокусовано увагу на розвитку професійно-діяльнісної компетентності майбутніх педагогів щодо застосування практико-орієнтованих методів, зокрема проектного навчання, ділових і рольових ігор, моделювання, тематичних досліджень.

З доповіддю «Підготовка викладача в галузі економічної та бізнес-освіти в Німеччині: розвиток професійних знань в дидактиці бізнесу та економіки» виступив Йоахім Дітріх з Університету Констанц. Він розкрив специфіку підготовки викладачів для системи економічної освіти Німеччини. Йоахім Дітріх наголосив на важливості застосування концентричного підходу до викладання економічної педагогіки. В Німеччині діє особливий механізм допуску фахівців до викладацької діяльності. Отримання диплому магістра не дозволяє викладати в університетах і професійних школах. Магістри, що відчули поклик до викладацької діяльності, мають пройти навчання на спеціальних семінарах, метою яких є підготовка до реалізації повного спектру педагогічних функцій. Тривають семінари 18 місяців і повністю присвячені викладацькій діяльності.

Олівер Грьойлінг з Університету Констанц виступив з доповіддю на тему «Підготовка викладача в галузі економічної та бізнес-освіти в Німеччині: окремі аспекти підготовки викладачів для шкіл», у якій розкрив питання поєднання сучасних досягнень педагогіки та психології для професійної підготовки. Лектор здійснив порівняльний аналіз кількох сучасних дидактичних моделей, що реалізуються в Німеччині. Зокрема, розкрив суть «Берлінської моделі», яка орієнтована на формування людини з вільним мисленням, основною навичкою якої є критичне, інноваційне, підприємницьке мислення. Інша модель (Fendund Helmke) спрямована на виховання успішної особистості, здатної як і за «Берлінською моделлю» досягати особистісного й професійного успіху, розвиваючи у такий спосіб економіку власної держави.

Професор Віденського університету економіки і бізнесу Річард Фортмюллер виступив з доповіддю «Бухгалтерський баланс та рахунок прибутків і збитків», яка була присвячена суто дидактичній проблемі – організації різних форм навчання в австрійських школах. Професор Р. Фортмюллер поділився результатами статистичних досліджень, зазначивши, що загалом різниця між результатами навчання в різних школах є незначною. У пошуках причин відмінностей професор дійшов висновку, що результативність навчального процесу залежить не стільки від форми організації навчання, скільки від особистості викладача й оптимального підбору ним змісту, методів і форм роботи. Особливий акцент лектор зробив на компетентностях, якими має володіти сучасний викладач. Зокрема, увагу було акцентовано на тому, що для досягнення ефективності навчання лише професійних компетентностей недостатньо. Фахові навички є дієвими тоді, коли викладач володіє потужним арсеналом ключових компетентностей.

Р. Фортмюллер охарактеризував найбільш популярні в Австрії парадигми організації навчального процесу – особистісну, процесуальну та експертну. Особистісна  парадигма характеризується визнанням провідної ролі особистості викладача, його харизми, любові до справи й учнів, здатності до комунікативної діяльності, надихати до навчання. Процесуальна парадигма концентрує увагу викладача на доборі найбільш оптимальних методик навчання. Експертна – розглядає педагога як експерта процесу навчання, який повинен демонструвати учням глибокі фахові знання, уміння й навички. Реалізація конкретної парадигми у навчально-виховному процесі, на думку лектора, повинна залежати від виду заняття, його мети, індивідуальних особливостей учнів, рівня їх підготовки тощо. Отже, навчальний процес є процесом педагогічної творчості, яку важко вписати в певну чітко структуровану схему.

Р. Фортмюллер продемонстрував метод практичного навчання – моделювання віртуальних підприємств, завдяки якому учні можуть вчитися реалізовувати професійні навички та знаходити оптимальні виходи з проблемних чи форс-мажорних ситуацій. Особлива роль у процесі організації навчання відводиться використанню імітаційного моделювання конкретних економічних ситуацій, які наближують навчання до вимог реального життя.

Доктор Йоан Апарісі з Університету Валенсія (Іспанія) виступив з доповіддю «Культурні відмінності та підготовка вчителя». Доповідач зауважив, що в Іспанії побутує офіційна думка про те, що національні особливості не такі важливі, як економіка. Суперечливість такої думки спонукала його до вибору теми дослідження – вивчення історичних, культурних, національних і релігійних відмінностей та врахування їх у підготовці вчителя та організації навчально-виховного процесу. З огляду на зростання у світі різних національних питань освітні інституції повинні їх враховувати. Особливим завданням Йоан Апарісі вважає формування у дітей та молоді демократичних цінностей; визнання школи місцем навчання для всіх без винятку; орієнтацію на виховання не носія певних знань, а насамперед, Людини; виховання толерантності й почуття суспільної єдності; запровадження змін у методичній, педагогічній та навчальній діяльності, необхідних для досягнення задекларованих цілей.

Завершальним етапом стала дискусія учасників семінару, модератором якої виступив професор Т. Дайсінґер. Представники команд-учасників проекту висловили свої думки щодо досліджуваних питань, сформулювали питання для дальшого їх обговорення на черговому семінарі. Учасники семінару висловили свої позитивні враження про виконану роботу, відзначили високий рівень мотивації, згуртованості, сильний командний дух і уміння плідно співпрацювати.