На кафедрі соціології не сформовано цілісної наукової школи у класичному розумінні цього поняття. Це зумовлено специфікою кадрової та дисциплінарної структури кафедри, яка об’єднує фахівців у галузі соціології, журналістики та філософії. Кожна з цих груп реалізує власні дослідницькі напрями, спираючись на різні теоретико-методологічні традиції та наукові парадигми. За таких умов наукова діяльність кафедри характеризується міждисциплінарністю та плюралізмом підходів, що сприяє розвитку наукового середовища, проте не передбачає формування єдиного методологічного ядра, необхідного для становлення наукової школи. Пріоритети науково-дослідної діяльності кафедри соціології формуються з урахуванням сучасних суспільних трансформацій, цифровізації соціальних процесів, зростання ролі інформаційних і комунікаційних технологій у публічному просторі, а також специфіки міждисциплінарної структури кафедри, яка поєднує фахівців у галузі соціології, журналістики та філософії. Така конфігурація зумовлює орієнтацію кафедри на комплексний аналіз соціальних явищ, у центрі якого перебувають процеси формування, функціонування та трансформації інформаційної екосистеми сучасного суспільства.

Кафедра соціології є базовим структурним підрозділом КНЕУ у дослідженні проблематики імплементації європейського досвіду розбудови управлінських та комунікаційних інструментів підтримки громадянського суспільства до українських реалій. Особлива увага приділяється консалтинговій діяльності щодо досліджень сучасних викликів і тенденцій для громадянського суспільства в Україні та розробці стратегій для підвищення ефективності громадського сектора.

Кафедра соціології  є платформою організації та проведення трьох постійно діючих наукових заходів: Міжнародної науково-практичної конференції «Міждисциплінарний дискурс дослідження феномену соціального»;  панельної дискусії Міжнародного бізнес-форуму КНЕУ «Наука-Бізнес-Освіта: стратегічне партнерство»; Всеукраїнської (з міжнародною участю) науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Традиції та новації у розвитку сучасної соціологічної науки: дослідження молодих вчених».

Основними напрямами впливу діяльності кафедри соціології КНЕУ є: інтеграція українського наукового досвіду у європейський контекст (завдяки дослідженням, орієнтованим на імплементацію європейських підходів, кафедра сприяє позиціонуванню України як партнера, що поділяє спільні цінності ЄС у сфері демократії, відкритого управління та соціальної згуртованості); консалтинг та стратегічна підтримка громадського сектору (кафедра активно надає експертні послуги, зокрема щодо оцінки викликів, з якими стикається громадянське суспільство в умовах війни (дезінформація, соціальна вразливість тощо), що дозволяє розробляти стратегії посилення спроможності громадських організацій, особливо у сфері неформальної освіти, молодіжних ініціатив і соціального підприємництва); створення інституційної платформи для наукового діалогу (організація регулярних наукових заходів сприяють мультидисциплінарному діалогу, формуванню міжсекторальних партнерств і розвитку молодіжної науки).

З врахуванням комплексності та міждисциплінарності основні наукові напрями є наступними:

• дослідження соціально-інформаційних процесів, цифрових практик і цифрової демократії: трансформації публічного дискурсу, цифрові комунікації, вплив ШІ/чат-ботів/цифрових середовищ на соціальність, культуру та освіту (ЦСР 4, 9, 16);
• соціологія війни, окупації та суспільної стійкості: соціальні травми, адаптаційні стратегії, поведінкові практики у кризових умовах, соціальні напруження та зміни трудової поведінки в суспільстві ризику (ЦСР 3, 4, 10, 16);
• ідентичність, культура, історична пам’ять і релігія в добу змін: культурна стійкість, національна солідарність, гібридизація соціальних і релігійних практик, інструменталізація релігії та легітимація окупаційних режимів (ЦСР 11, 16, 10);
• соціально-економічна стійкість і релокація бізнесу в умовах війни: ризик-орієнтоване управління, фінансові механізми підтримки переміщеного/релокованого бізнесу, краудфандинг, ендогенізація розвитку громад, практики донорської підтримки та відновлення регіональних екосистем (ЦСР 8, 9, 11, 17);
• економічна активність і соціальна інтеграція українців у вимушеній міграції (з акцентом на жінок-підприємиць): траєкторії включення у європейське бізнес-середовище, резильєнтність, нові можливості та роль цього ресурсу для повоєнного відновлення України (ЦСР 5, 8, 10, 17);
• трансформація вищої освіти та освітнього середовища в умовах турбулентності: мотиваційні орієнтації студентів, якість освітнього середовища під час війни, соціально-психологічний клімат у ЗВО, етичний вимір гуманітарної складової економічної освіти (ЦСР 4, 16);
• етика, соціальне партнерство та “зелена” трансформація: відповідальне соціальне партнерство в реалізації європейського зеленого курсу, етичні рішення в бізнесі, етичні правила взаємодії людини й ШІ (ЦСР 12, 13, 16, 17);
• методологія, епістемологія та популяризація науки в цифрову добу: аргументативні стратегії комунікації науки, раціоналістичні упередження, гуманітарні виміри наукового пізнання та міждисциплінарні підходи до складних систем (ЦСР 4, 9, 16).