Факультет управлiння персоналом, соціології та психології

Просвітницькі заходи20 Січня 2025р.

Представники наукової школи  «Соціоекономіка та управління персоналом» продовжують традицію проведення просвітницьких заходів, серед яких наукові семінари посіли ключові позиції. Так, 16 січня 2025 року науковий семінар на тему «Вища освіта і соціально-трудова сфера в координатах нової економіки: імперативи взаємодії та розвитку» провів д.е.н., професор А.М. Колот.

Метою наукового семінару було обговорення  концепту коеволюції вищої освіти і соціально-трудової сфери в координатах нової соціоекономічної реальності, що має сприяти усвідомленню та подоланню наявних світоглядних обмежень, перегляду заскорузлих ментальних схем щодо взаємозв’язку, взаємообумовленого розвитку зазначених інститутів нової економіки, задля адекватної реакції політикуму, соціальних партнерів, інших інститутів громадянського суспільства на виклики і загрози в царині стійкого людиновимірного розвитку.

Гіпотези, визначені автором доповіді проходили перевірку та підтвердилися під час виконаного А.М. Колотом дослідження, є такими:

  1. Досягнення суспільно прийнятного рівня соціальної якості значною мірою залежить від здатності провідних інститутів, якими є вища освіта і соціально-трудова сфера, відповісти на сучасні виклики.
  2. Наявний несистемний, значною мірою фрагментарний, напівавтономний розгляд проблематики розвитку вищої освіти і соціально-трудової сфери є непродуктивним і таким, що стримує вирішення нагальних завдань забезпечення стійкого розвитку провідних інститутів нової економіки і мережевого суспільства. Натомість міждисциплінарна практика досліджень, опанування сучасної філософії взаємозв’язків, взаємодій та взаємообумовленого розвитку вищої освіти і соціально-трудової сфери відкриває вікно нових можливостей для людино вимірного резилієнтного суспільного поступу.
  3. Потребують уточнення засновки, згідно з якими природа нової економіки і її провідних інститутів пов’язується виключно або здебільшого з концентрацією знань (появою економіки знань) і концентрацією цифрових інформаційних новацій (появою інформаційної економіки). На думку доповідача існують інші значущі обставини, характеристики, домінанти розбудови нової економіки, усвідомлення природи яких має принципове значення для розуміння векторів розвитку як вищої освіти, так соціально-трудової сфери.
  4. На сьогодні існують значні інституціональні розриви між вищою освітою і соціально-трудовою сферою, філософія яких не усвідомлена та належним чином не роз’яснена. Недостатньо аргументовані висновки, що вища освіта має орієнтуватися на поточні потреби ринку праці.
  5. Складником нової нормальності є стан, коли на платформах і вищої освіти, і соціально-трудової сфери перебуває усе більше представників покоління Z – цифрового покоління. Таке зумовлює потребу врахування їх особистісних характеристик, мотиваційних настанов, ціннісних орієнтацій, тощо для формування освітньої та соціально-трудової політики.
  6. Розвиток вищої освіти на сучасному етапі відбувається за стратегій, програм, установок, які не враховують як очевидних, так і особливо латентних явищ і процесів, що вже нині визначають, а надалі ще більше визначатимуть майбутні обрії, майбутній формат розвитку соціально-трудової сфери.
  7. Потребує  актуалізації теоретико-методологічне обґрунтування парадигми взаємозв’язку, взаємообумовленості, взаємодії інституту вищої освіти з іншими інститутами соціально-трудової сфери і передусім платформою «Праця 4.0».

Представлені результати дослідження переконливо засвідчують, що вища освіта і соціально-трудова сфера є надзвичайно близькими за природою та місією, впливом на життєдіяльність людини, причинами трансформаційних процесів, а тому подальший навпівізольований, напівавтономний розгляд, аналіз, інтерпретацію поступу цих провідних інститутів варто розглядати як непродуктивний і такий, що унеможливлює стійкий людиновимірний розвиток нової економіки та мережевого суспільства. Існує нагальна потреба в переміщенні наукового дискурсу, що розкриває природу, діалектику, синергію взаємозв’язків, взаємодії інститутів, які постали об’єктами цього дослідження, до епіцентру подальшого наукового і прикладного пошуку.