26 червня 2020 р. кафедрою педагогіки та психології ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» було проведене групове фокусоване інтерв’ю з викладачами освітньо-професійної програми «Економічна та бізнес-освіта» спеціальності 015 «Професійна освіта (Економіка)» на тему «Аналіз системи підготовки та управління підготовкою педагогів професійного навчання в КНЕУ».

Метою інтерв’юбуло отримання інформації про ефективні механізми управління підготовкою педагогів професійного навчання у КНЕУ, вузькі місця та напрямки удосконалення.

Враховуючи умови карантину, інтерв’ю проводилося у форматі онлайн-конференції у середовищі Zoom.Для проведення інтерв’ю було обрано метод фокус-групи, який дозволяє учасникам активно генерувати та обговорювати ідеї щодо кола питань, поставлених модератором.

В інтерв’ю взяли участь 9 викладачів кафедри педагогіки та психології:

• завідувач кафедри, модератор дискусії – М.В. Артюшина;
• керівник освітньо-професійної програми – О.Ю. Саркісова;
• викладачі – О.А. Булавіна, Ю.О. Матвієнко, Л.М. Журавська, М.А. Богорад, Л.В. Корват, В.Г. Чужикова, Г.М. Анохіна.

На початку інтерв’ю модератор презентувала проєкт Еразмус+ «Нові механізми управління на основі партнерства та стандартизації підготовки викладачів професійної освіти в Україні (PAGOSTE)», пояснила мету інтерв’ю та провела інструктаж щодо регламенту та правил проведення інтерв’ю.

Інтерв’ю включало обговореннятрьох блоків запитань:

• основні завдання підготовки педагогів професійного навчання в КНЕУ;
• компоненти управління підготовкою педагогів професійного навчання: цільовий, мотиваційний, змістовий, організаційний, контрольно-оцінювальний;
• механізми управління підготовкою педагогів професійного навчання на основі партнерства у КНЕУ.

У кожному блоці було визначено коло питань, які планувалося обговорити, й котрі були завчасно розіслані учасникам інтерв’ю.

Основні результати обговорення

Вузьким місцем є відсутність державного замовлення, що впливає на мотивацію вступу на спеціальність «Професійна освіта (Економіка)», не зважаючи на престижність і привабливість роботи у майбутньому в якості бізнес-тренерів. Мотивація до викладацької діяльності набагато нижча, що обумовлене недостатньою державною підтримкою підготовки педагогів для системи професійної освіти.

Основні завдання підготовки педагогів професійного навчання в КНЕУ:

• підготовка викладачів має ґрунтуватись на гуманістичних засадах, партнерських відносинах між викладачами та студентами, особливе значення має тьютерський підхід до навчання;
• практична складова навчання, тісний зв’язок з бізнесом;
• дуальний, бінарний характер підготовки (економічна та психолого-педагогічна підготовка бакалаврів з професійної освіти в галузі економіки);
• забезпечення можливості випускникам займатися як викладацькою діяльністю, так працювати в економіці, викладацька діяльність може бути реалізована як у закладах освіти, так і в навчальних і тренінгових центрах організацій.

Окремі аспекти управління підготовкою педагогів професійного навчання

Цільовий компонент

• розвиток соціальних компетентностей (soft-skills) – здатності працювати в команді, вирішувати конфлікти, реалізовувати проєктну діяльність, критично мислити тощо;
• виховний компонент підготовки (як виховання самих студентів, так і підготовка до виховної діяльності у закладах професійної освіти), недоцільність викладання окремих дисциплін, що стосуються теорії та практики виховання, натомість необхідність введення виховного компоненту у всі складові підготовки та навчання;
• необхідність розвитку у студентів професійної культури та професійної самоідентичності у зв’язку з тим, що студенти насамперед бачать себе бізнесменами, ніж викладачами. Важливе значення мають приклади успішної професійної діяльності, поведінки.

Мотиваційний компонент

• найбільш вагомі мотиви навчання студентів: інтелектуальні (пізнавальні), кар’єрні та соціальні мотиви;
• особливо важливою є роль кураторів на першому курсі навчання, коли формується мотивація студентів до майбутньої професійної діяльності
• важливу роль у формуванні професійно-педагогічної мотивації студентів відіграє ознайомлення з успішними досвідом викладацької діяльності під час проходження навчальної, педагогічної та виробничої практик.

Змістовий компонент

• необхідність здійснення на постійній основі аналізу та порівняння програм навчальних дисциплін з метою уникнення дублювання, уточнення змісту, забезпечення формування важливих загальних і спеціальних компетентностей, посилення практичної спрямованості навчання;
• необхідність врахування загальноосвітніми дисциплінами та дисциплінами економічного блоку специфіки підготовки;
• врахування потреб та інтересів студентів під час формування вибіркового компоненту підготовки.

Організаційний компонент

• необхідність використання у процесі підготовки сучасних інноваційних технологій навчання;
• запровадження моделі змішаного навчання у період карантинних обмежень, викликаних поширення хвороби COVID-19 з урахуванням обмежень і переваг онлайн-навчання.  Серед обмежень: складності в реалізації тренінгової роботи, у взаємодії та комунікації, котрі необхідні для підготовки викладачів. З-поміж переваг: нові можливості в організації практики та знайомства з професійною діяльністю, зокрема долучення до занять у закладах професійної освіти, а також бізнес-тренінгів за допомогою сучасних інформаційних технологій.

Контрольно-оцінювальний компонент

• необхідність запровадження атестаційного екзамену відповідно до вимог затвердженого освітнього стандарту спеціальності «Професійна освіта (за спеціалізаціями)»;
• залучення до проведення атестаційного екзамену потенційних роботодавців (педагогічних працівників закладів професійної освіти, представників центрів професійного навчання, тренінгових компаній тощо);
• особливості контролю результатів навчання в умовах запровадження моделі змішаного навчання.

Механізми управління підготовкою педагогів професійного навчання на основі партнерства у КНЕУ

• налагодження співпраці з бізнес-організаціями, з організаціями роботодавців, тренінговими центрами;
• залучення студентів у ролі асистентів до тренінгової роботи у тренінг-курсі з підвищення кваліфікації викладачів у КНЕУ «Формування у студентів компетентностей ХХІ століття», під час роботи «Школи юного психолога та бізнес-тренера» та організації інших профорієнтаційних заходів, проведення науково-практичних семінарів і майстер-класів.

За результатами групового фокус-інтерв’ю визначено перспективні напрямки удосконалення управління підготовкою педагогів професійного навчання у КНЕУ:

1) в аспекті стандартизації:

• гуманізація та бінарний характер підготовки;
• практична орієнтація підготовки;
• орієнтація на розвиток соціальних компетентностей майбутніх педагогів професійного навчання;
• реалізація виховних цілей у всіх компонентах підготовки;
• розвиток професійної культури та професійної ідентичності студентів;
• диференціація та фахова спеціалізація навчальних програм;
• ефективна реалізація вибіркового компоненту підготовки;
• запровадження сучасних інноваційних технологій навчання;

2) в аспекті розвитку партнерства:

• збільшення державної підтримки підготовки педагогів для системи професійної освіти;
• ознайомлення студентів з успішними досвідом викладацької діяльності через проходження навчальної, педагогічної та виробничої практик, зокрема з використанням можливостей інформаційних технологій;
• налагодження співпраці з бізнес-організаціями, з організаціями роботодавців, тренінговими центрами;
• залучення потенційних роботодавців до проведення атестаційного екзамену;
• залучення студентів освітньо-професійної програми «Економічна та бізнес-освіта» до тренінгової роботи та участі у профорієнтаційних заходах, майстер-класах, науково-практичних семінарах.